Танок часу
♫
З яким темпом рухається наш час? Відповідь не така очевидна — вона залежить від сприйняття самої людини. Усе хороше пролітає швидко, усе погане тягнеться нестерпно повільно.
Любов відчувається як allegro, а депресія — як largo.
Це пов’язано з нейрохімією, зокрема з дофаміновою системою. У моменти сильного стресу можливе парадоксальне відчуття двох темпів одночасно — ефект «уповільненого часу».
Когнітивні спотворення також відіграють свою роль: біль, який ми згадуємо, здається нескінченним, хоча об’єктивно тривав лише кілька хвилин чи годин.
Час — це не метроном для кожної окремої людини. Він — як інструмент, який налаштовується емоціями. Радість робить його легким і стрімким, страждання — в’язким і повільним. Проте емоційний «темп» непостійний, і важливо навчитися його врівноважувати. Інакше можна або загрузнути в ілюзіях і жити в уявному світі, або страждати від кожної дрібниці, руйнуючи ритм власного життя і псуючи психіку собі та оточуючим.
Знайдіть своє allegro і своє largo. Поєднайте їх у гармонії — в душевній рівновазі. Саме в цьому полягає алхімія людського часу. Про рівновагу я писав у іншому своєму роздумі1.
Психолог Даніель Канеман описував схожу подвійність сприйняття часу. Він виділяв два типи мислення: інтуїтивне (радість) і аналітичне (біль). Ми не аналізуємо радість — просто переживаємо її, і тому вона здається швидкоплинною. А ось біль ми прагнемо зрозуміти, осмислити, знайти його причини — і тому він тягнеться безкінечно.
Об’єктивний час — зовнішній процес, але суб’єктивне його сприйняття залежить від «внутрішніх годин» і наших емоцій. Усвідомлення цього дає можливість налаштувати свій ритм життя — не руйнуючи його, а перетворюючи на танець.